Сторінки:
1
..
11
12
13
14
15
..
17 |
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Так отож! Таланти квітнуть! Просто супер!
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
Круціфукс.
Академік
Повідомлень: 489
Зареєстрований: 4-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
яйкс!
(appended)
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
аплодую!
Чи не час змінити правила, до речі?
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
І вітер той-
волоссям стелить долю,
і замітає снігом синім
битий шлях
і гне додолу вморену тополю
а ти бредеш по зболених полях
і божеволієш потроху,
і губиш
глузд і віру
в епіцентрі бурі
ти зараз станеш
і коньяк пригубиш
як в скриньку
кинеш лист
в пусту кобуру
і стрілиш у порожню,
глупу ніч...
(c) Ingvar Olaffson
Три Музи
Юридичний Форум
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
і вітер з півночі, що грає з серцем,
той глухий біль ніяк не застужає.
волоссям перебивши вени,
стелИть у спокій не пускає.
шлях із тернів, простягнутий у небо,
і посмішки, як зорі - маяками,
у напрямку від мене і до тебе,
плекають віру тихими ставками.
***
свою зорю відкривши в небі,
долю
_______не загуби
_______________за мідяками.
(c) Volodymyr
Три Музи
Юридичний Форум
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
Зумка
Новак
Повідомлень: 1
Зареєстрований: 6-9-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: звиклий
|
|
А де згадані в правилах три слова? Що далі?
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
І стрілиш у порожню глупу ніч,
І стогоном озветься порожнеча,
Зостануться з тобою віч-на-віч
Душі твоєї привиди та смерчі...
Загуснуть в апатичному танку,
Неначе кров пораненої ночі,
Розкришаться і провіщують кут
Всього, що ти почути не захочеш.
Співатимуть улесливо тобі
Твоє сумління виклавши, як ноти,
Про голубів та неба голубінь -
Про вже давно похований непотріб.
Бо маєш ти похмурі небеса,
А в них тепер то круки, то сороки...
Як швидко запікається роса
На пелюстках загублених зароків.
Це - продовження вірша Інгвара, а правила, я так, розумію, вже змінилися. Береться
останній рядок вірша, і кожне його слово стає початком рядка у наступному вірші. Я
правильно зрозуміла?
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
Цілком!
Бач, Зумко, ми час від часу міняємо правила на Забавці, щоб інтерес не згасав.
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
Пролог
На пелюстках загублених зароків.
пуант відбиток чи зелені очі
лишили слід свій, сотні років
він буде закарбованим в повітрі...
*
На захід чи на південь яка тому різниця
пелюстками повік ти вкриєш відьмин погляд
загублених світів відкриєш таємницю
і зачерпнеш водиці із мертвої криниці
покропиш лицаря закутого в булат
лататтям встелиш ложе і легінь занеможе
і буде у пропасниці одну тебе
бажать, хотіть, воліти...
волати і просити
щоб ти прийшла...
а ти в найменше сито проллєшся
Діва Світу
торкнешся вуст холодних, гарячого чола
і лицар оживе і легінь зрозуміє,
що все що ти умієш, уроки і зароки
свічки і обереги ти покладеш
до ніг Єдиного...
*
(епілог)
Амінь.
(c) Ingvar Olaffson
Три Музи
Юридичний Форум
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
бо маєш ти з останнього набрати в собі віри -
похмурі небеса фарбують сірим сумний світ.
а в них - сполохані незримі чорно-білі звірі
тепер на порох витолочують наш добрий квіт.
то круки осені пообсідали наші думи,
то темінь зим гаптує зІрками цю ніч для нас,
сороки слів не залікують старі наші руни -
як швидко запікається у печах мрій цей час...
***
роса любові упаде і зіркою постане
На пелюстках останніх вимовлених мною слів,
загублених у просторах між днями і ночами
зароків, кинутих у попел давніх снів...
(c) Volodymyr
Три Музи
Юридичний Форум
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Слів твоїх мереживо ще в мені живе
Світ п’янкий розсиплеться, вистрибне з води,
Буде смак черешневий, буде Єзавель,
Завжди мокрі китиці роздирають дим.
Кращим не повторюють, що вони – самі,
Кращі в серці мешкають, там їх дім і стіл...
Буде квіт черешневий, пелюстки зими,
За поріг безмежності ти мене прости...
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Тролейбус. Холодно. Волого.
Мій сміх у скельцях застига,
Іде пошарпана дорога -
На жаль - на чортових ногах.
Гаптує схід перлинні шати,
Для неслухняних королев -
Їм так кортіло заблукати
В саду рубінових дерев.
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
дерева давні, духи чорні, а в небі хмарами круки -
на тіло страченого воя, що встряг між небом та людьми.
гітари тут не розійдуться, лиш скрипка плаче десь в душі -
порУбать б її! та не можуть... мечі й сокири вже в крові...
а зовсім поруч, в хащах диких - небога зходить від журби...
що там боги! коли повсюду - у крові милого хрести!
***
далі буде і софія, те світло, що прийде з пітьми...
все в золоті... все в чистій вірі... і в небо тягнуться церкви...
одно у пам'яті без зміни - багрянцем вдягнуті хрести...
------------------------------------------------------------
соррі за гітари та скрипки - але формат "забавки".
написано у враженні від "дива" загребельного.
(с) Volodymyr
Юридичний Форум
Три Музи
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
Captivitas
Почесний Академік
Повідомлень: 1193
Зареєстрований: 15-9-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: біфуркаційний
|
|
одно питання залишає сніг
у пам'яті закарбувало осінь
без зміни кроки як останній вскрик
багрянцем ... містом... може де запросять...
примарним сумом вдягнуті хрести...
нас проведуть у цю забуту браму
залишений листопад - шелести
ти справжній був без барвників та краму
(с) Сaptivitas
Наша країна не настільки велика, щоби в ній розминутись(с) С.Жадан
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
ТИ СПРАВЖНІЙ ПОДАРУНОК
ти справжній подарунок
у сутінкову пору
був твій прихід
таким бажанним і...
зненацьким
без слів сиділи ми
на призьбі ночі
барвінком сплівши
очі і серця
оця нехитра сповідь
тобі вже ні до чого
та все ж
нічним метеликом
я відпущу сей спомин
блукати між зірок
дасть Бог до храму
нашого кохання
він долетить
і задзвенить
струна...
©2003 Автор: Ingvar Olaffson
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
Ох, Бісе, хочеш все моїх метеликів постріляти
Мабуть треба вкрити їм крильця антирадарним покриттям
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
За рогом ріг... лихі передчуття
чуттєвість перекинеться на цноту
торкне струну і чисту ноту
у фальш Майдану кине на часину
щоб там знайти того, хто може ще
почути...
нехай довкола гамір карнавальний,
течуть струмками la fiesta,
yesterday, manana
цистерна з пивом вже порожня
юрба впокорена теплом і трохи пяна
вгамуй свій розпач на хвилину
ти тут щоб
просто
бути...
|
|
Asmera
Академік
Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: сяючий
|
|
вгамуй... не вір... мовчи... не треба... -
лиш дощ води клинописом по склу
свій розпач вимальовує портретом -
крізь осінь зим... і повз весну...
на кухнях душ не зготувати
цю страву з почуттів... пустих?
хвилину в тиші не відняти,
і час не пустить за поріг...
ти тут?.. чи там?.. а може всюди?.. –
мій бог без віри у очах - прийди,
щоб просто тільки страх цей перебути,
що ніч несе в твоїх словах.
(с)Volodymyr
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Володимире, мені дуже і дуже сподобалось!
Що ти – заклякла, та жива,
І ніч бреде з тобою поруч,
Несе, загорнуті в жнива
Твоїх запрошень осокори.
В словах – хіба що подих твій,
А все – чуже. Думки та спека,
Забутий сміх, і біль – чужий,
Забутий день приніс лелека.
Сповитий тінями і склом,
День захлинеться голосінням,
А човен твій з одним веслом
На тому березі сумління.
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
На лихо, чи на щастя
так важко зрозуміти
ті знаки,
що розкидала в пустелі Гра
тому зварю я зела,
порину в простір міту
там келих, спис, герой, Гора
на тому березі - сумління
на цьому - пристрасть,
приворотний трунок
томління Діви, труєний дарунок
і сон, і молодість нетлінна
і кришталевий гріб, і грізна варта...
і Птах, і подзвін, і політ стріли
ти раптом спинишся, спитаєш - "варто
варити вариво?
куди ми забрели?"
питать дарма -
Господар Гри не відповість
лиш натяк заховає в гущі
кави
і поведе тебе
через поля і пущі
ласкаво,
ніжно, твердо, неухильно
щоб ти до скону ніс
як Квазімодо горб
як Сірано горбатий ніс,
Пустелі цій Благую Повість...
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Пустелі важчали обійми,
Зітхав розморений пісок,
А ми лишилися благими,
Бо не засвоїли урок.
Ми не допишемо цю повість –
Нам так давно бракує слів,
Огорнуть сутінки сливові
Двох малодушних злидарів.
В цій порожнечі, просто неба,
Вхопивши промінь на льоту,
Я руки простягну до тебе,
І наштовхнусь на пустоту...
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
ТРИ ЛИСТКИ П'ЯТИПАЛІ
пустелі важчали обійми
у надвечір'я птах летів
без бою програвали бій ми
і дух пісків прошепотів
що чаша нас не промине...
а там в країні пишнотілій
де зріс до неба зелен гай
де в росах шаблі ми хрестили
в пустелю лине "почекай...
не помирай, лелеко білий"...
огорнуть сутінки сливові
тіла, що в них життя на денці
торкнеться янгол вуст, любові
то буде знак... і день цей
не промине, бо він є Вічність...
©2003 Ingvar Olaffson
http://www.3muzy.com/clients/Luchenko.nsf/Main_UA?OpenFrameSet
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
Інґваре та Наталко - моє шанування! чесно-чесно!
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
Володимире,
дякую, твої добрі слова особливо дорогі мені.
Найкращого бажаю тобі наступного року.
Щиро, Інґвар.
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Я також щиро дякую Володимиру і приєднуюсь до побажань Інґвара від усього серця!
Володимире, Ваші теплі слова, Ваші відгуки на мої вірші і Ваше безцінне вміння
відчувати є найкращим стимулом для творчості і найліпшою нагородою за неї.
|
|
Сторінки:
1
..
11
12
13
14
15
..
17 |