Василь Яворський
Почесний Академік
Повідомлень: 1246
Зареєстрований: 4-8-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Відповідний
|
|
Торгівля під диктовку. Зле чи добре.
На відкриття цієї теми мене наштовхнув сьогоднішній матеріал у "газеті" http://www.gazeta.lviv.ua/2003/09/03/NewspaperArticle.2003-09-02.24...
Насправді тема регуляції цінової політики вже давно турбує. Кожен, хто є дотичним
до торгівлі, рано чи пізно зтикається з тим, що йому вказують по якій ціні він має
виставляти товар. Чи то влада, чи то виробник завше (чомусь) хочуть загнати
торгівлю в такий собі кут.
Турбота влади за добробут населення виявляється у такий дивний спосіб: є
фіксована націнка на ціну виробника на всі товари першої необхідності. При чому
ця націнка рідко коли перевищує 15%. Як ви знайомі з сучасним оподаткуванням, то
знаєте і податкові ставки на податок з прибутку і решта. Після всіх тотих
відрахувань до бюджету рідко коли вистарчає навіть на сплату орендних платежів,
не кажучи про розвиток бізнесу. Звичайно є і інша сторона медалі: соціально не
захищена частина населення і справді не спроможна прожити при вищих націнках. То
як бути? Невже проводити соціальний захист одних громадян за рахунок розорення
інших громадян? Мені дуже сподобався підхід до цієї проблеми у Румунії. Там також
діють фіксовані націнки але є також і звільнення від оподаткування тих
підприємств що торують такими товарами. Тобто та частина прибутку, що отримана в
наслідок торгівлі товарами з обмеженою націнкою не оподатковується. Так само
підприємство звільняється від певної частини решти податків, розмір такої пільги
відповідає питомій вазі обороту від товарів з обмеженою націнкою. Крім того, якщо
оборот таких товарів є переважаючим, то є ще і державні дотації на оренду, виплату
заробітньої плати працівникам, закупівлю обладнання. То є цивілізовано. Держава
не дає заробити більше грошей але вона ж дає можливість заощадити на певних
витратах. Вигідно всім.
Інший випадок, коли регуляцією займається сам виробник. Тут зрозуміло, правильний
підхід до власного бренду. Є фіксована ціна і винагорода за продаж того товару. Це
все файно і правильно. Але часто-густо виробники визначають такі розміри
винагороди, що прожити на них практично не можливо. Особливо це стосується
видавництва, зокрема періодики. Коли винагорода за продаж піврічного комплекту
видання складає аж 2 гривні, то розмови зайві. Це виглядає приблизно так:
"Шановні колеги! Ми дуже раді з Вами співпрацювати і просто захоплені тим як
героїчно ви розповсюджуєте наші видання. Цього року ми вирішили поставити
експеримент, скільки зможете ви працювати собі у збиток. З повагою і розумінням
Ваша улюблена редакція".
|
|
|
Рост
Модератор
Повідомлень: 3709
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: є
|
|
Думаю, що владні структури свідомо заганяють підприємців у тінь, щоб мати
прикриття власному тіньовому бізнесу, який, звісно, значно прибутковіший, ніж
офіційний.
|
|
|
Василь Яворський
Почесний Академік
Повідомлень: 1246
Зареєстрований: 4-8-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Відповідний
|
|
Тут йдеться не просто про розквіт тіньової економіки, а про свідоме (якщо коло
влади економісти) або не свідоме (якщо неуки) розвалювання нашої економіки і
підприємництва. Причому до потуг влади у цьому напрямку з невідомих причин
долучилися ще й виробники.
|
|
|
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
