dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1059
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
"прАвильна" школа
розпачливозаздрісно
!!!! А-А-А-А-А !!!!
і нам таке хочу !!!!!
ПОБІЛЬШЕ такого !!!!!!
http://www.livejournal.com/users/nadia_yacik/429897.html?nc=23
http://www.abitu.ru/schools/article2875058.esp
З повагою, Сергій.
|
|
|
Анастасія Кулакова
Академік
Повідомлень: 463
Зареєстрований: 5-7-2004
Місто: Дніпропетровськ
Нема на форумі
Настрій: поміркований
|
|
Прочитала, згадала свою школу і свою вчительку фізики. Я мабуть тому й стала
гуманітарієм, сама себе себе переконавши, що терпіти не можу фізику, бо фізику в
нас викладала абсолютно жахлива істота. Це була жінка, але тільки за деякими
статтєвими ознаками про це можна було здогадатись. Всі роки навчання вона вважала
і називала нас дебілами, всіх, навіть тих, хто потім вступив до універа на фізтех.
|
|
|
Користувач Олесь
Почесний Академік
Повідомлень: 1275
Зареєстрований: 3-2-2003
Місто: Baden-Wurtemberg
Нема на форумі
Настрій: повстанський
|
|
Навіть згадувати не хочеться ту школу. В мене навіть дотепер до кінця літа-осені
підсвідомо негативне відчуття - будучи малим, я в цей час усвідомлював, що оце знов
школа, рахував, скільки то ще років тої школи буде - картина виходила невтішна. В
старших класах тільки стало легше, бо по-перше я перейшов до іншої, приємнішої
школи, а по-друге, зрозумів, що на школу можна легко забити і не особливо
перейматися.
|
|
|
Sophijka
Дописувач
Повідомлень: 88
Зареєстрований: 21-11-2002
Нема на форумі
Настрій: Дощовий
|
|
Вирішила щось дряпнути тільки тому, що спогади якось у більшості сумні вийшли...Ну,
ми як закінчували, багато хто теж казав – щоб я ще колись оцей поріг переступив
(школи тобто)..Дивувалися, якого доброго приходять ті, що закінчували десятки
років тому. І так сталося, що, як і попередні випуски, приходимо. Рідко, певна річ –
раз-два на рік...Часом невідомо до кого, бо багатьох вчителів нема...Ніхто нікому не
дзвонить, усі й так знають, коли 1 вересня чи кінець травня..Але якщо я прийду, то
впевнена – я не буду одна з мого випуску... хто зміг, хто встиг, хто звідкисьтам
відпросився...душевно так...І це ані не звичка, ані не примус. Якщо йдемо, значить
хочеться...значить щось вона нам дала...
Чого вартує життя, якщо одна лиш його проба і є ним?
|
|
|
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
