Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Про особливості розвитку української мови в російському культурному середовищі.
Взагалі, від самого початку постановка питання навмисне вказує на
неповноцінність сучасної української культури взагалі і мови зокрема. Авжеж,
українська мова нині існує в російському культурному середовищі і поза його
межами фактично відсутня. Як винятки можуть бути наведені закордонні українські
спільноти діаспор, проте і вони зазнавали і зазнають впливів місцевих культур і
останнім часом - з новими хвилями міграцій - знову ж таки російської культури.
Продемонструвати таке неначе субкультурне існування надзвичайно просто.
Ну хто заперечить, наприклад, що українці протягом більш як 10 років інтернету в
країні досі не спромоглися на створення єдиного україномовного інформаційного
простору? Нині так званий Уанет насправді є підсегментом рунету і це чудово
ілюструє Андрій Пелещишин в своїх доповідях. Тобто насправді україномовні спільноти (чи то пак спільнотки)
існують.... Але вони чомусь модеровані, не цілісні і якісь, неначе, неживі і вже
точно одне з одним майже не пов`язані.
Що вже казати про наше книговидання? Мало того, що українську книжку дешевше
друкувати в Росії, але ж в Україні ще від радянських часів і донині зберігається
ганебна, жахлива, принизлива і обурлива практика перекладу світової літератури
не з мови оригіналу, а з російського перекладу. Особливо передовими в цьому
аспекті є видавці Харкова - міста, де українська мова взагалі майже не існує і де
професійного, грамотного мовника знайти просто неможливо, бо їм там, на жаль, нема
де взятись.
Натомість в цьому місті знаходяться ентузіасти, які задля того, аби за гроші
зробити український переклад, скажімо, Володаря Перстнів, спочатку роблять
недолугий і невивірений його переклад російською, видають його, а потім проводять
іще гірший російсько-український... це навіть перекладом назвати неможна. А тим
часом вважається що трилогію українською видано. І така ж сумна доля спіткає
твори Кіплінга, Берроуза, Конан Дойла, Твена, Скотта, Сабатіні, Стівенсона, Дефо... А
дитячі книжки харківського друку? Їх взагалі неможна дітям читати без
літературного перекладу!
На цьому сумному тлі краплею меду в морі дьогтю виступають дійсно професійні
переклади від а-ба-би-га-ла-ма-ги і ще одного-двох видавництв. Щоправда якісний
переклад тягне за собою і відповідно високу ціну книжки, а та впливає на
доступність читачеві.
Про періодику вже краще мовчати ніж говорити - україномовної не-жовтої преси в
державі майже не існує. Українських якісних журналів не існує взагалі.
Що нам переклади? В наших підручниках з української мови досі присутні вправи, що
починаються зі слів "Перпекладіть з російської". І то не тільки в Донецьку, Одесі,
Дніпропетровську - і у Львові ті самі підручники. І це якщо пропустити повз очі
різних піонерів і жовтенят, що постійно "виникають" у тій чи іншій вправі.
Вгадайте, як в такому середовищі (сподіваюсь, більше не треба доводити що
середовище іншомовне?) буде почувати себе мова? Природньо, вона розвиватиметься в
контексті російської своєї колеги. Ну ось, скажімо, 90 років тому сталася в Росії
революція. Вона сталася не тільки як класова, але й як (анти)культурна - не дуже
освідчені пролетарі особливо не переймалися культурною спадщиною свого народу.
Радше навпаки. Це чудово ілюструє М.Булгаков, в своїх творах протиставляючи мову
пролетаря мові інтелігента.
Як приклад можна згадати тільки у пролетарів згадуване "извиняюсь":
- Помилуйте, - уверенно ответил человек, - как же так без документа? Это уж -
извиняюсь. Сами знаете, человеку без документов строго воспрещается
существовать.
Це, загалом, мова пса-людини Шарікова. У Преображенського мова інакша:
- Ну, извините, извините, голубчик! - забормотал Филипп Филиппович,
простите, я право, не хотел вас обидеть. Голубчик, не сердитесь, меня он
так задергал...
Для більшої виразності можна б було, наприклад, порівняти деякі монологи Шарікова
із мовою Турбіних, але це вже буде зайвим.
Я, власне, до чого - в Європі навряд існує мова, для якої нормою вибачень полуговує
зворот самопробачення.
Тобто до початку 20 століття не існувало - далі такий зворот став природнім в Росії
і хоча досі він, я сподіваюсь, навряд є літературною нормою, проте повсякденно
вживається і у побуті і в споживацькому детективо-романі.
І вже пізніше на кілька десятиліть, коли ця норма в російській мові утвердилась,
українці прочали її ретельно запозичувати. І то не тільки східні. Я б навіть
сказав що російськомовний донеччанин нині меньше каже "извиняюсь" ніш
україномовний галичанин "вибачаюся". І це коли можна сказати такої ж довжини або
коротші правильні слова "вибачте, даруйте, перепрошую"...
Так само росіяни перебрали в скандинавів зворот "у меня есть", що повністю
витіснив природнє "я имаю". Більше того, "иметь" нині взагалі некультурно. Українці
пішли слідом - мало хто зараз вживає звичне слов`янське "я маю" - у всіх щось
"є(сть)".
Проте це просто калька, щось споріднене із вживанням слова "печеня" для назви
печива і "стрічки" замість рядка. Із такими явищами ще можна якось боротися.
Значно більше наша розмовна мова потерпає від того, що в багатьох випадках має
забагато відповідників на один російський термін із багатьма значеннями. Тут
також варто вдатися до ілюстрації.
Був собі такий дурнуватий жарт: "Как вы относитесь к голубым? Я к ним не отношусь!".
Спробуйте перекласти його українською.
У мене виходить таке: "Як ви ставитеся до геїв? Я до них не належу!". А у вас як
вийшло?
Дуже сподіваюсь що так само, бо слово "відноситись" в українській мові вживається
значно рідше за свій багатозначний російський відповідник у наших сусідів. І це
нормально, це навіть дуже добре, бо це наша мовна спадщина! "Относиться"
перекладається щонайменьше чотирма українськими термінами: відноситись,
ставитись, стосуватись, належати. Це якщо не враховувати що "отношения" загалом у
нас мали б бути "взаєминами" і "стосунками" а ніякими не відносинами чи іншими
переносинами.
А чи зачиняєте ви двері? Бо чомусь ми їх все більше закриваємо. А чи прочиняєте
вікна? А чи розгортаєте книжки? І чи відкорковуєте вина?
Магазин у вас за рогом, чи за кутом/вуглом/поворотом?
Пігулки ви п`єте після їжі чи після їди?
Слава Богу, багато хто ще пам`ятає, що "блюдо" у нас поділяється на, власне, "блюдо"
(тарелю) і "страву", що на тім блюді подають.
Таких прикладів збідніння української мови через перебування в іншомовному
середовищі безліч - наведено тільки те, що виникає зараз у побуті повсякденно.
Російська мова останніми десятиліттями страшенно збідніла. Чи збідніємо і ми?
Додатково треба відзначити переклад зворотів. Думки все частіше приходять в
голову (цікаво, що вони там бачать), тоді як варто б було чомусь спадати на думку
(яка загалом мала б бути в голові постійно). Ми працюємо на протязі (кхе-кхе) місяця
а не протягом місяця. Наші діти ходять гуляти на вулицю а не на двір. І так усюди,
насправді усюди!
Що з цим усім робити - не маю зеленого поняття. Ніяких висновків і пропозицій я,
мабуть, не вигадаю. Та і взагалі я зовсім не мовник і написане мною містить повно
різних помилок, особливо, мабуть, граматичних. Проте повірте - болить!
|
|
|
Сергій Бєляєв
Почесний Академік
Повідомлень: 1170
Зареєстрований: 31-1-2004
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: гарний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Олексій
Натомість в цьому місті знаходяться ентузіасти, які задля того, аби за гроші
зробити український переклад, скажімо, Володаря Перстнів, спочатку роблять
недолугий і невивірений його переклад російською, видають його, а потім проводять
іще гірший російсько-український... це навіть перекладом назвати неможна. А тим
часом вважається що трилогію українською видано. І така ж сумна доля спіткає
твори Кіплінга, Берроуза, Конан Дойла, Твена, Скотта, Сабатіні, Стівенсона, Дефо... А
дитячі книжки харківського друку? Їх взагалі неможна дітям читати без
літературного перекладу! |
Найгіршим у цій ситуації є те, що в умовах фактичної двомовності переважної
більшості українців (тобто здатності вільно сприймати інформацію як українською,
так і російською), відсутність якісних українських перекладів спонукає читача
вибирати поміж українським та російським варіантами останній.
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Дещо по-інакшому задам тону: українські слова-вкрапи в російській мові.
Здавалося б, чого нам перейматись станом речей щодо засилля чужомовних
(українських) слів у російській мові? Але, як на мене, не брати той факт до нашої
уваги аж ніяк не можна.
Тільки дещо виокремлю поняття: перше - російська мова в Україні. Тобто, розуміють
еволюцію класичної рос.мови до її видозміни, яка відбувається підо впливом
регіональних чинників через перехідний період, ознакою якого є сьогодні той
самий збештаний нами суржик (більше можна дізнатися тут). Щось таке нині існує в світі щодо англійської мови: є бо
різні варіанти (подекуди вони сильно різняться) Еnglish: власне класична англійська
(з берегів Туманного Альбіону), американська, канадська, австралійська тощо.
Під суржиком ми розуміємо росіські слова в українській мові. Тоді як розуміти
українські ж слова, що їх уживають російськомовні українці? Росіяни в Москві,
наприклад, їх не розуміють. Але вони самі стали вживати українських слів у своїй
багатій, здавалося б, лексиці.
Отже, друге виокремлене поняття – класична російська мова.
Доволі багато інформації доводиться черпати з ориґінальних російськомовних
джерел. І тут надибуєш час від часу на українські слова, переінакшені на
російський лад: «брехня», «дивный», «мова» та багато інших.
Постає, отже, логічне запитання. Ну, з російською мовою в Україні, здається,
зрозуміло: вона розвиватиметься окремо від свого першоджерела, так само, як і
англійська в Штатах. А от російська в Росії?
Як на мене, російська більш схильна до запозичень чужомовних слів, ці слова не
надто ріжуть слух автентичному носієві цієї мови. Вони, слова, швидко
асимілюються, змішуються в російській лексиці аж до буденного їх вживання.
Російська мова в цьому плані (щодо запозичень) набагато гнучкіша, але це є її
вразливе місце: вже через кілька поколінь можна очікувати на істотну видозміну
російської мови.
Щодо використання української мови в Україні, то ті, хто говорить чистою мовою,
будь-які російські слова, що їх сьогодні запозичуємо, сприймають „в штики”. І це
нормально: бо укр. мова в своїй першооснові ніби застрахована від асиміляції
закладеними в менталітет носіїв мови ще в сиву давнину мовними нормами. Вона, я б
сказав, довше опиратиметься зовнішнім запозиченням. Які, проте, вже сьогодні а
таки відбуваються.
|
|
|
Городецький
Дійсний член
Повідомлень: 134
Зареєстрований: 10-11-2005
Місто: Дніпропетровськ
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Олексій
Взагалі, від самого початку постановка питання навмисне вказує на
неповноцінність сучасної української культури взагалі і мови зокрема. Авжеж,
українська мова нині існує в російському культурному середовищі і поза його
межами фактично відсутня. Як винятки можуть бути наведені закордонні українські
спільноти діаспор, проте і вони зазнавали і зазнають впливів місцевих культур і
останнім часом - з новими хвилями міграцій - знову ж таки російської культури.
|
Ну, українська мова не поодинока в такому становищі, всі мови, запевняю Вас,
перебувають у стані постійної трансформації, здебільшого спрощення і
запозичення.
Я досить часто питаюся до себе, чи можливо взагалі визначати межу між "живою"
розмовною мовою і відвертим спотворенням "класичної" літературної. І не знаходжу
чіткої відповіді. Можливо Ви маєте якусь думку з цього приводу? Справа в тому, що
зберегти українську в класичному вигляді всьо одно не вийде, бо вона
перетвориться на консервовану і вузькоспеціялізовану мову штибу латини. Однак, з
іншого боку, запозичення і спрощення руйнують самобутність мови, лишають її
самого визначення як національної. Таке перетворення української на
суржикоподібний діялектизм "глобальної" мови взагалі знищить її. На мою думку.
Ще я гадаю, що від нас, українофонів, дещо залежить, ми маємо можливість бути
поширювачами української мови, і в стилістичному пляні також. Наприклад, на
дніпровському міському форумі ведеться гілка Українського лікнепу, за моєю скромною підтримкою. Запевняю, гілка є
досить популярною, маємо навіть відвідувачів з Харкова і Чернігова.
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Олексій
Що нам переклади? В наших підручниках з української мови досі присутні вправи, що
починаються зі слів "Перпекладіть з російської". І то не тільки в Донецьку, Одесі,
Дніпропетровську - і у Львові ті самі підручники. І це якщо пропустити повз очі
різних піонерів і жовтенят, що постійно "виникають" у тій чи іншій вправі.
|
Тут Ви даремно. Про Одесу і Донецьк не скажу, я там зрідка буваю, а про Дніпро - не
все так жахливо, існують і більш-менш якісно укладені підручники, до речі
видавництва "Зоря" в Дніпрі. Дитина вчиться, інфо з перших рук.
Сподіваюсь, колись Дніпро припинить бути стереотипним прикладом скупчення
виключно російськомовних невігласів.
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
>Ну, українська мова не поодинока в такому становищі, всі мови, запевняю Вас,
перебувають у стані постійної трансформації, здебільшого спрощення і
запозичення.
Так, абсолютна більшість мов взаємодіють з сусідками, проте наша мова перебуває
не в стані взаємодії, а під суттєвим впливом. Це різні речі.
>Тут Ви даремно. Про Одесу і Донецьк не скажу, я там зрідка буваю, а про Дніпро - не
все так жахливо, існують і більш-менш якісно укладені підручники, до речі
видавництва "Зоря" в Дніпрі.
Я писав про підручник, за яким вчаться львівські діти 
І я не вважаю Дніпропетровськ прикладом якогось скупчення. Просто для дітей
переважно російськомовного міста вправи перекладу справді можуть бути
актуальними. А для львівян?
|
|
|
Городецький
Дійсний член
Повідомлень: 134
Зареєстрований: 10-11-2005
Місто: Дніпропетровськ
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Олексій
Так, абсолютна більшість мов взаємодіють з сусідками, проте наша мова перебуває
не в стані взаємодії, а під суттєвим впливом. Це різні речі.
|
Можливо, не стану сперечатися. До речі, французи теж вважають, що їхня мова
перебуває під суттєвим впливом англійської, але на відміну від нас вони тому
активно протидіють. Хоча, згоден, становища у нас з ними дещо різні, такої
навальної двомовности в них нема.
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Олексій
Просто для дітей переважно російськомовного міста вправи перекладу справді
можуть бути актуальними. А для львівян? |
Я, коли посилався на
гарно укладені підручники, мав на увазі саме такі, які позбавлені різного
нашарування "щасливого минулого". Коли дитина вчиться українською з абетки, їй не
потрібні ніякі переклади, най навіть в іншомовному середовищі. Просто вчити
фонетичні, граматичні і лексичні правила мови. Моїй доньці принаймні.  Для Львова я недоречність вправ з перекладу
визнаю не меншою, але й не більшою.
|
|
|
tysovska
Модератор
Повідомлень: 940
Зареєстрований: 4-8-2004
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: бойовий
|
|
Цікаво, а як зараз взагалі відбувається вивчення рос. мови в українській школі (і
чи вивчають її взагалі, скажімо, у Львові)? Я пам'ятаю, у нас у першому класі були
підручники з рос. мови - самі картинки, так, як для вивчення іноземної (вчилась я в
Києві). Що в цьому плані робиться зараз?
|
|
|
Andreas
Академік
Повідомлень: 813
Зареєстрований: 29-4-2004
Місто: Offenburg, Deutschland
Нема на форумі
Настрій: не дуже...
|
|
| Цитата: | tysovska
Цікаво, а як зараз взагалі відбувається вивчення рос. мови в українській школі (і
чи вивчають її взагалі, скажімо, у Львові)? |
Не вивчають. Принаймі, в українських школах. Принаймі у Львові. Взагалі. Що досить
сумно.
|
|
|
Hanor Narasson
Почесний Академік
Повідомлень: 1500
Зареєстрований: 24-11-2003
Місто: точно ніхто не знає :)
Нема на форумі
Настрій: з носа куриться 
|
|
Цікаво, що Львівські російськомовні в поточній мові вживають "бо", а не "потому
что". Причина очевидна.
2 Тисовська:
А чому це з першого класу? Я починав вчити російську з 2-го.
Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї. Не дозволиш
нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації. Ненавистю і безоглядною боротьбою
прийматимеш ворогів Твоєї Нації. Змагатимеш до посилення сили, слави,багатства й
простору Української Держави.
|
|
|
tysovska
Модератор
Повідомлень: 940
Зареєстрований: 4-8-2004
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: бойовий
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Hanor Narasson
А чому це з першого класу? Я починав вчити російську з 2-го. |
Не знаю. Ми вчили з першого (принаймні, робили вигляд, що вчимо - важкувато якось з
малюнків учити мову, якою всі діти в класі вільно балакали )
|
|
|
Ярема П.
Почесний Академік
Повідомлень: 2223
Зареєстрований: 10-2-2005
Нема на форумі
Настрій: І навіщо я день почав з читання новин?
|
|
Мені дід завжди казав, що мову потенційного ворога потрібно знати. Згадайте, як
перед другою світовою війною ініціювалося вивчення німецької мови в союзі.
|
|
|
Тарас Сокальський
Почесний Академік
Повідомлень: 1156
Зареєстрований: 25-4-2003
Місто: Чернівці
Нема на форумі
Настрій: Бойовий
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Hanor Narasson
Цікаво, що Львівські російськомовні в поточній мові вживають "бо", а не "потому
что". |
Не тільки львівські -- на рос. технічних форумах спостерігав таке і в
представників Далекого Сходу. А "напруга" на 100% витіснила "напряжение"
|
|
|
Городецький
Дійсний член
Повідомлень: 134
Зареєстрований: 10-11-2005
Місто: Дніпропетровськ
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Hanor Narasson
Цікаво, що Львівські російськомовні в поточній мові вживають "бо", а не "потому
что". Причина очевидна. |
Пам'ятаю ще на 1-му курсі Університету викладач вищої математики зробив мені
зауваження, що використання форми "если ... , то ..." є українізмом, треба "если ... ,
тогда ...". Коли я послався на вживання такого обороту в підручнику, викладач
зауважив що прізвище автора - Савчук, що ж, мовляв, з нього взяти ...  Отакі "грамотні" викладачі у мене були.
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Hanor Narasson
Не тільки львівські -- на рос. технічних форумах спостерігав таке і в
представників Далекого Сходу. А "напруга" на 100% витіснила "напряжение".
|
На єкатеринбурзькому сайті комп'ютерових залізячників зустрів "струмнуло током"
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Hanor Narasson-а
Цікаво, що Львівські російськомовні в поточній мові вживають "бо", а не "потому
что". Причина очевидна. |
Напевно, через близкість російського "ибо" з нашим "бо".
О роде суєтний, проклятий,
Коли ти видохнеш?(с) \"Юродивий\" Т. Шевченко
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Ось цікаві статті на мовну тему:
1. попри назву - "Современный русский литературный язык", - у ній ідеться не
тільки про лінгвістичні проблеми російської мови зокрема, а й про літературну
мову як таку загалом. "Українське мовне питання" там теж злегка порушено.
<http://www.ruthenia.ru/apr/textes/sherba/sherba5.htm>
Литературный язык, которым мы пользуемся, - это
подлинно драгоценнейшее наследие, полученное нами от предшествующих поколений,
драгоценнейшее, ибо оно дает нам возможность выражать свои мысли и чувства и
понимать их не только у наших современников, но и у великих людей минувших
времен.
Более пристальное рассмотрение нам показывает,
что наш литературный язык часто заставляет нас отливать наши мысли в формы, им
заранее заготовленные, что он иногда шаблонизирует нашу мысль; но дальше
оказывается, что он же дает материал для преодоления этих форм, для движения мысли
вперед. Ищущим, настойчиво добивающимся он позволяет быть творцом выражения
новой мысли, он позволяет дополнять и развивать себя. Таким образом, он является и
нашим отцом и нашим детищем. Что же может быть ближе и дороже нам, чем «наш
литературный язык»?
2. "Запах мертвого слова": Русскоязычная литература на Украине.
Стаття знаного російського політтехнолога, "спеціаліста з України", Андрія Окари
про російську мову в Україні.
<http://www.aha.ru/~vladkov/okara/mertvyje-slova.htm>
[...]
Культурно-языковая ситуация Востока и Юга
Украины удивительно точно иллюстрирует размышления Ортеги-и-Гассета о массовом
обществе - человеческий дух вырождается и безликая масса торжествует над
индивидуальностью. “Украинский русский” - вовсе не “великий” и не “могучий”
язык, а убогое арго южно- и восточноукраинских технополисов - торжествует над
ставшим элитарным языком украинским. В лексическом, синтаксическом,
интонационном и фонетическом отношении он не самобытен (как американский
английский), а ущербен. И эта “неполноязыкость”, ограниченность словарного
запаса проявляется на Украине во всем: и в восточноукраинском разговорном
“суржике” (русско-украинском языковом гибриде), и в русскоязычных киевских,
одесских, донецких, харьковских и всяких других газетах, ущербность которых
заметна в сравнении не только с российскими, но даже с местными украиноязычными.
Низок и уровень украинской русистики (за исключением разве что киевско-нежинской
школы гоголеведения). Многие упрекают (и часто справедливо) украинские
русскоязычные переводные издания западноевропейской художественной литературы,
философии, психологии в низком качестве перевода - в его стилистической блеклости
и обтекаемости, поясняя это “обтекаемостью” украинского характера. Видимо правы
те, кто говорит о глобальном, почти метафизическом несовпадении между строем
русского литературного языка и строем украинской души, украинским взглядом на
мир (кстати, переводить по-русски украинскую художественную литературу сложно
именно из-за этого несовпадения).
[...]
Странное дело иногда происходит со многими
русскоязычными жителями Украины (будь те украинцами, русскими, евреями или
кем-нибудь еще): на родине им кажется, что они страдают от украинизации, от
навязывания чуждых этно-культурных стереотипов, от затхлости провинциальной
жизни. Они безразлично, а часто и с пренебрежением относятся к украинскому языку,
литературе, искусству, истории. По тем или иным причинам они покидают Украину, и
вдруг в России (в Европе, США, Израиле) их начинает преследовать ностальгия - тянет
на украинские песни - на лирику, а то и на высокую патетику: “Дивлюсь я на небо, та й
думку гадаю, чому ж я не сокіл, чому не літаю”, “Повій, вітре, на Вкраїну, де
покинув я дівчину…”, или “Ніч яка місячна, зоряна, ясная…”. Тот же Булгаков, как
говорят, украинский язык взялся учить уже постоянно живя в Москве...
[...]
Пристрастное осмысление современной
русскоязычной литературы на Украине еще раз доказывает, что язык - нечто большее,
чем просто средство коммуникации, язык - явление мистическое и определяется не
только от рождения, но и на уровне генетической памяти. Язык не укладывается в
рамки формальной логики, обыденного мышления и вузовской грамматики. Масштабы
языка - никак не меньше космических. Чтобы полноценно писать по-русски, надо,
видимо, родиться с чувством энергетики русского языка, надо генетически нести в
себе строй русской речи. Надо, в конце концов, хоть какую-то часть своей жизни
прожить в России, на родине русского языка.
Поэтому украинские русскоязычные авторы
достойны всяческого сочувствия - они находятся на географической,
лингвистической и художественной периферии как русской, так и украинской
культуры: для первой они бедные родственники из провинции, для второй -
отступники и вырожденцы. Где-нибудь в Харькове или Днепропетровске
полнокровное писательство (в художественном, а не денежном отношении) затруднено
вовсе: по-украински не издадут, да и непросто писать в русскоязычном городе на
умирающем языке. По-русски - получается что-то не то - вторичное, пригодное лишь для
внутреннего потребления. Как не крути, а не удается украинским авторам
реализовать свои литературные таланты на русском языке, и всё тут!
[...]
|
|
|
Dmy
Почесний Академік
Повідомлень: 3228
Зареєстрований: 9-11-2003
Місто: Донецьк
Нема на форумі
Настрій: Неформатний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Яндрух
2. "Запах мертвого слова": Русскоязычная литература на Украине.
Стаття знаного російського політтехнолога, "спеціаліста з України", Андрія Окари
про російську мову в Україні.
<http://www.aha.ru/~vladkov/okara/mertvyje-slova.htm>
Чтобы полноценно писать по-русски, надо ... в конце концов, хоть
какую-то часть своей жизни прожить в России, на родине русского языка.
Поэтому украинские русскоязычные авторы достойны всяческого сочувствия - они
находятся на географической, лингвистической и художественной периферии как
русской, так и украинской культуры: для первой они бедные родственники из
провинции... По-русски - получается что-то не то - вторичное, пригодное лишь для
внутреннего потребления. Как не крути, а не удается украинским авторам
реализовать свои литературные таланты на русском языке, и всё тут!
|
Так приємно, аж всплакнути хочеться. Тим паче Окара, живучи в Росії і вільно
розмовляючи українською, певно, знає, що пише. Але не хотів - само згадалося: Марина
та Сергій Дяченки - пишучи російською, постійно живуть в Україні (а не у Росії), але
там (у Росії, а не в Україні) обцьомані в усі доступні місця всіма доступними
преміями і статуйками, штампують тиражи (можливо, вже і до мільйона дошльопали) і
горя не знають. Тобто про бідних родичів із провінції тамтим літбомондом і
читтусою якось не згадується.
Окаро?! Ку-ку!
Усе мине. Усе мене мине
 |
|
|
tysovska
Модератор
Повідомлень: 940
Зареєстрований: 4-8-2004
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: бойовий
|
|
Акція для киян:
Не будь байдужим!
Гадаю, інші міста теж можуть приєднуватися
|
|
|
Юрій Сєров
Модератор
Повідомлень: 10460
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: оптимістичний
|
|
В першу чергу Львів. Як на мене кількість російськомовних збільшуєьтся. Чомусь...
|
|
|
Городецький
Дійсний член
Повідомлень: 134
Зареєстрований: 10-11-2005
Місто: Дніпропетровськ
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
В першу чергу Львів. Як на мене кількість російськомовних збільшуєьтся. Чомусь...
|
Це так "закон збереження" діє, чи в Дніпрі кількість україномовних сама по собі
збільшується ... 
|
|
|
Тарас Сокальський
Почесний Академік
Повідомлень: 1156
Зареєстрований: 25-4-2003
Місто: Чернівці
Нема на форумі
Настрій: Бойовий
|
|
Процес дифузії. Вирівнювання концентрацій
|
|
|
Городецький
Дійсний член
Повідомлень: 134
Зареєстрований: 10-11-2005
Місто: Дніпропетровськ
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Еге ж .... а ентропія Всесвіту між тим теж ... у свою чергу ...
|
|
|
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
