Роль і значення жерців. Виховання богатирів
Тепер стають зрозумілими стародавні свідчення запорожців, а також зміст
козацької приказки: “Терпи, козаче, отаманом будеш”. Адже всі ті випробовування
мали на меті розвинути в козака так зване “шосте відчуття", зробити з нього воїна
з унікальними бойовими даними - характерника, відкрити в ньому приховані
можливості. Адже в умовах смертельної сутички з ворогом вигравав той, хто володів
більш тонким сприй-няттям оточуючих обставин, підвищеним рівнем уваги і
спостережливості, загостреним почуттям небезпеки, ініціативною проникливістю,
здібністю фізично відчувати суперника в умовах неочевидності. В козацтві не було
прийнято кидати на смерть необстріляну та непідготовлену молодь (як це
практикувалось в “доблесній” радянській армії). Тому вони намагалися всіма, хай
навіть і жорсткими методами зробити молодого козака максимально невразливим для
ворогів. Все уже залежало від кожного з молодиків: чи досягне він найвищого рівня,
чи ні.
Тарас КАЛЯНДРУК Роль і значення жерців. Виховання богатирів
http://warhistory.ukrlife.org/2_03_11.htm
На Запорізькій Січі школою характерництва був славнозвісний Пластунівський
курінь, в якому характерники вишколю-вали знаменитих козацьких
розвідників-пластунів, вчили їх характерництву та унікальним бойовим мистецтвам
"Спас" та "Бойовий Гопак", які дозволяли їм виживати та виходити переможцями з
будь-яких ситуацій. До речі, про цей курінь за радянської окупації було заборонено
навіть згадувати. Ніхто не досліджував й етимологію самого слова "пластун". У
радянських енциклопедіях писалося лише, що пластуни - це піхотні частини
Чорноморського, а пізніше Кубанського козачого війська, котрі несли сторожову
службу на Кубані. Причому замовчувався той факт, що Пластунівський курінь існував
на Запорізькій Січі з початку її заснування. І пластуни не впали на Кубань з неба,
а прийшли туди вже сформовані, як самобутня формація розвідників саме із
Запорізької Січі.
Тарас КАЛЯНДРУК Історія пластунів та їх звичаї
http://warhistory.ukrlife.org/5_6_03_7.htm
|