Соломія Федушко
Модератор
Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: щаслива
|
|
"Ти" vs "Ви". Звернення до батьків.
Нещодавно задумалась над таким питанням: Чи є нормальним явищем, коли діти до
батьків звертаються на "Ти"? В давні часи, навіть такого подумати не можна було.
Адже, це б свідчило про величезну неповагу до батьків.
З іншого боку, батьки найрідніші люди і це є логічним звертатись на "Ти", та й до
Бога ми в молитві кожен день промовляємо:"Отче Наш, Ти..." - і це звертання не є
виявом неповаги, а радше навпаки.
Як відомо, "ви"кати прийнято незнайомцям, старшим людям... Оскільки, таке звертання
- вияв особливої поваги. А ось до друзів, знайомих, колег на "Ти".
Особисто я до батьків звертаюсь з дитинства на "Ви" і не збираюсь нічого змінювати
- батьки в мене одні і це маленький вияв моєї пошани до них. А ось брат, коли
подорослішав, то почав батькам "ти"кати. Як він буде звертатись до тата і мами на
"Ви", коли ніхто з друзів цього не робить? Та й для батьків ніякої різниці немає, але
спочатку це його звертання трохи "вуха різало" Тепер вже призвичаїлись.
Отже, на "Ви"- це старомодно, а на "Ти" - модно, чи що?
Хотілося б взнати Ваші думки стосовно цієї теми
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Діти до батьків звертаються так, як того хочуть батьки.
Тому тут цікавіше послухати саме батьків - чому вони кажуть дитині звертатися так
чи інакше.
До речі, а звідкіля така інформація
Цитата: | Чи є нормальним явищем, коли діти до батьків звертаються на "Ти"? В давні часи,
навіть такого подумати не можна було. Адже, це б свідчило про величезну неповагу
до батьків. |
|
|
Соломія Федушко
Модератор
Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: щаслива
|
|
Цитата: | Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
До речі, а звідкіля така інформація
Цитата: | Чи є нормальним явищем, коли діти до батьків звертаються на "Ти"? В давні часи,
навіть такого подумати не можна було. Адже, це б свідчило про величезну неповагу
до батьків. | |
О , це так сказати "background knowledge", колись в
якісь книжці прочитала. Та й проаналізувавши класичну літературу, там завжди є
звертання такого плану: "Куди Ви ходили, мамо?", "Дякую Вам, батьку" і т.д.
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
А до речі. Таке питання. От, ти, Соломіє, звертаєшся з поваги до батьків на "Ви". А
тебе вони поважають чи ні?
|
|
Соломія Федушко
Модератор
Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: щаслива
|
|
Звичайно, поважають! Але на те, щоб вони до мене на "Ви" звертались НІКОЛИ не буду
згідною!
Та я зовсім не проти, щоб діти до батьків звертались на "Ти" - це особисте кожної
родини.
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
А чому ніколи не будеш згідною? Значить у слові "Ви" є ще щось крім поваги...
|
|
Юрій Сєров
Модератор
Повідомлень: 10460
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: оптимістичний
|
|
Якось так повелося, що в дитинстві називав родичів по іменах, вже в дорослішому
віці це почало зникати. Про "Ви" і мови ніколи не йшло.
Повага не в звертанні, а у думках і вчинках.
Згадався анекдот трохи в тему: "І який дурак оце зробив?!?!? Тату, то Ви?"
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Цитата: | Та й проаналізувавши класичну літературу, там завжди є звертання такого плану:
"Куди Ви ходили, мамо?", "Дякую Вам, батьку" і т.д.
|
Зробив нерепрезентаційну вибірку, взяв навмання 3 книжки українських класиків, що
стояли поряд.
І.Франко "Захар Беркут" - Мирослава на "ти" до батька.
І.Котляревський "Наталка-Полтавка" - Наталка на "ти" до матері
Т.Шевченко "Мар'яна черниця" (з "Кобзаря") - Мар'яна на "ти" до матері.
|
|
Катерина Слобода
Модератор
Повідомлень: 1245
Зареєстрований: 29-9-2008
Нема на форумі
Настрій: є...точно є...
|
|
Я до своїх батьків говорю на "Ти".
ІМХО, може говорити на "Ви" і вияв поваги, але свою повагу можна і іншими способами
виявляти....тому це залежить швидше від того чи обом сторонам так зручно.
|
|
Ярема П.
Почесний Академік
Повідомлень: 2223
Зареєстрований: 10-2-2005
Нема на форумі
Настрій: І навіщо я день почав з читання новин?
|
|
В мене "Ти" до батьків, але було "Ви" до бабців/дідів.
|
|
Соломія Федушко
Модератор
Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: щаслива
|
|
Цитата: | Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
А чому ніколи не будеш згідною? Значить у слові "Ви" є ще щось крім поваги...
|
угу, є вказівка на вік...
|
|
Odarka
Почесний Академік
Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: вже йде до зими
|
|
У мене є один знайомий, який звертається до мами на "Ви" і це його не зупиняє її
постійно ображати гострим слівцем.
Ти чи Ви) То дрібниці. Головне поважати своїх
і любити своїх батьків та дідусів та поважати старших
Я і до бабці кажу "Ти" і до мами і до дідусів казала Це ж найближчі мені люди
І я б хотіла, щоб мій син звертався до мене на "Ти"
я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Цитата: | угу, є вказівка на вік... |
Тоді наступне питання (і в контексті Одаркового допису також).
Чи може бути, що "Ви" не від поваги говориться, а від віку?
І якщо відповідь "так" - то де ж тоді та частка поваги в тому слові?
|
|
Ольга Косовська
Дійсний член
Повідомлень: 120
Зареєстрований: 23-10-2009
Місто: Дрогобич
Нема на форумі
Настрій: щоб не плакать, я сміюся ...
|
|
а я до найближчих теж звертаюсь на "ТИ", і поганого в цьому небачу ні я , ні рідня
|
|
Ольга Косовська
Дійсний член
Повідомлень: 120
Зареєстрований: 23-10-2009
Місто: Дрогобич
Нема на форумі
Настрій: щоб не плакать, я сміюся ...
|
|
Цитата: | Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
Згадався анекдот трохи в тему: "І який дурак оце зробив?!?!? Тату, то Ви?"
|
моя мама на таку тему любить наводити приклад: "а не пішли би ВИ ...мамо..."
|
|
Анастасія Кулакова
Академік
Повідомлень: 463
Зареєстрований: 5-7-2004
Місто: Дніпропетровськ
Нема на форумі
Настрій: поміркований
|
|
Цитата: | Оригінальне повідомлення від Ольга Косовська
Цитата: | Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
Згадався анекдот трохи в тему: "І який дурак оце зробив?!?!? Тату, то Ви?"
|
моя мама на таку тему любить наводити приклад: "а не пішли би ВИ ...мамо..."
|
Егеж))))) У нас з мамою навіть є такий собі жартівливий сленг, я кий не те що не
ображає, а навпаки - веселить обох. Коли ми десь подорожуємо Україною на авто, то
мама у мене за штурмана, бо вона фантастично читає карти та атласи, орієнтується у
будь якій схемі (міст чи дорог). Вона не водить авто принципово, проте більш
тридцяти років за штурмана. Коли батько був живий, а ми з братом ще
дітьми-підлітками, то ми родиною кожної їхньої відпустки подорожували колишнім
радянським союзом. Так от, коли мама мені раптом починає під руку настриливо:
"Перейди на їншу передачу" або "Повертай, повертай тобі кажу", тощо, то я їй завше
кажу "Не гавкали б Ви, мамо, під руку". І це абсолютно її не ображає, бо мовиться з
певною їнтонацією, за певних обставин. І постійною відповіддю на це завше, я к
пароль є:"Ох, Ви, доню і гадюка, таке мамі казати". Звичайно, якби таке почув хтось
сторонній, непідготовлений, то це виглядало б і дивним, і брутальним. Але у нас, у
родині, це й справді веселий такий собі код.
І мої батьки до своїх батьків були на "ти", і ми з братом до своїх батьків завше
звертались на "ти", і до бабусів-дідусів на "ти". І це жодним чином не свідчило про
нашу до них неповагу.
Якщо я не помиляюсь, то англійською мовою взагалі немає "ви" чи "ти" у зверненні до
особи, а є you, яке в традиціях радянської шкільної програми (а я навчалась саме
тоді), перекладалось скоріше як "ти". А ще у них не вживається та не існує "по
батькові". То англійці тотально одне одного не поважають?)))))
|
|
Соломія Федушко
Модератор
Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: щаслива
|
|
Цитата: | Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
Зробив нерепрезентаційну вибірку, взяв навмання 3 книжки українських класиків, що
стояли поряд.
І.Франко "Захар Беркут" - Мирослава на "ти" до батька.
І.Котляревський "Наталка-Полтавка" - Наталка на "ти" до матері
Т.Шевченко "Мар'яна черниця" (з "Кобзаря") - Мар'яна на "ти" до матері. |
можу сказати, що у Вас хороша інтуїція або Ви фартовий мужчина
Оскільки я ніколи не покладаюсь на своє щастя, то ось що я подужала:
Звернення до батьків на "Ти":
1. М. Хвильовий «Мати» : — Ховай мене, мамусю, і якомога скоріш! Ховай мене
від мого брата Остапа!; «Я (Романтика)»: ...— Ти спиш? Але мати не спала.Вона
підходить до мене, бере моє стомлене обличчя в свої сухі старечі долоні й схиляє
свою голову на мої груди. Вона знову каже, що я, її м'ятежний син, зовсім замучив
себе.
2. І. Котляревський «Енеїда»:“Чим пред тобою, милий тату, Син заслужив
таку мій плату?
3. П. Куліш «Маруся Богуславка»: Згадую матусю й тата... Де ж татусь наш,
мамо? Де він дівся-опинився? Що його спіткало?»
4. В. Малик «Горить свіча»:— Та ну! Ух, ти! Чому ж ти не радієш, батьку?
Звернення до батьків на "Ви":
1. І. Нечуй-Левицький «Хмари»: Марта за все зараз догадалась й
осміхнулась.— Мабуть, жалівся вам на мене? Еге, так? Признавайтесь, тату! — сказала
Марта спокійно, навіть весело. Вона уперед була дуже безпечна за свою перевагу, бо
добре знала батька, знала й себе.
2. І. Нечуй-Левицький «Микола Джеря»: — Про що ж ви розмовляли, мамо? —
спитав син. — А про те, що тебе час оженить! — сказала мати. І молодиці знов почали
вихвалювать Варку на всі боки.
3. В. Нестайко «Тореадори з Васюківки»: — Не шийте, мамо... не поїду я в
табір. Мати мовчки здивовано звела брови.
4. О. Олесь «Грицеві курчата»: «А що то сидить на гілці?! Мамо, зараз же
кажіть!»
5. У. Самчук «Марія»: — Так ви, мамо, глядіть їх. Не задрімайте. Прийду зі
свяченим, розговіємося, а тоді і ви підете до церкви...
6. Тютюник «Вір»: — Це ви, мамо? — Наші вже повставали? — Сплять іще. Де-бо
ти, синку, ходиш, де ти бродиш? Хіба ж ти не бачиш, що батько й так огнем ди-ха, так ти
ще й дратуєш? О горе, горе, — причитувала Уляна…
7. Леся Українка «Бояриня»: Іван :Ба ні, я тут. Давайте, мамо, їсти.
8. О.Вишня «Мисливські усмішки»: - Мамо, я з дiдом Махтеєм перепели пiду
ловити! - Ще не набiгався? - Пустiть, мамо! Їй-бо, пустiть!
9. Є. Гуцало «Мертва зона»: Юрко тільки рукою махнув. Мовляв, що ви, мамо,
торочите.; — Тату, ви? Нічого не відповів. Підійшов ближче - в Юрка було темне якесь,
чуже від напруження лице, губи напіврозтулені, ніби хотів сказати щось хлопець,
але так і застиг.
10. М. Коцюбинський «Харитя»: — Не журіться, мамо! Не плачте! Адже ж бог
добрий, мамо! Бог поможе вам одужати, поможе вам хліб зібрати... Правда, мамо?..
Правда?..
11. Л. Костенко «Маруся Чурай»: Я не забуду, тату, вас ніколи. — Не вірте,
мамо! Гриць такий хороший. Він клявся, мамо, що навіки мій.
12. Г. Квітка-Основ’яненко «Маруся»: - Де се ви, тату, були? Ми вже вас... - та
й замовкла, як уздрiла свого лебедика, та з радощiв уже не зна, що й робити:
вернулась у хату та аж труситься i не зна, що й робити.
13. Є. Гуцало «Голодомор»: — Здрастуйте, мамо,— вітається Галя. Й сама не
чує свого голосу. Є в неї голос чи нема? — Як добре, що ви прийшли.
14. М. Куліш «97»: Вася. І вам, мамо, вчитися треба, а не гарчати на мене раз у
раз.
15. І. Карпенко-Карий «Безталанна»:Гнат. Що з вами сталось, мамо? Коли не зо
мною сваритесь, то на Софію гримаєте.
16. І. Карпенко-Карий «Сто тисяч»: Роман. Ідіть, тату, обідать, ми вже
пообідали.
17. О. Кобилянська «Царiвна»: — Го-го! Я знаю, мамочко, що ви хочете казати!
— перебив її, сміючись, Муньо. — В вас є та думка, щоби я з якою багачкою заручився.
Не так?
18. О. Кобилянська «Людина»: — Що хочете тим сказати, тату? — спитала вона
спокійно, звиваючи назад розсипані ноти.
19. Панас Мирний «Повія»: - Ви б лягли, мамо, спочили, - упоравшись коло печi,
каже Христя.
- Мамо, ви плачете? - допитувалась дочка. I плач, i зiтхання на який час замирали...
Вiтер покривав їх своїми жалiсливими заводами.
20. Іван Багряний «Огненне коло»: Може б ми вже обідали б, тату?
21. І. Багряний «Тигролови»: Наталка — Таке-е. Спортили ви дерево, тату!
Воно б ще росло. — Мамо... — і затнувся, дивлячись на матір: — Дозвольте вас так
називати, бо ви ж така... як і моя мати.
22. В. Барка «Жовтий князь»: — Мамо, зараз борщ буде! Чи вам сьогодні
легше?
23. Б. Грінченко «Каторжна»: — Мамо! голубонько! рідненька! Не рубайте,
помилуйте!
В одному творі на "Ти" і на "Ви" до батьків:
Б. Лепкий «Мазепа»:
1. Любов Хведорівна встала й хотіла йти геть. Мотря вхопила її за коліна: “Не пущу
тебе, мамо, поки не заспокоїш мене, поки не пообіцяєш занехати зраду”.
2.“Ні, мамо, вже пройшло. Не турбуйтеся, дайте, я встану”.
І.Котляревський "Наталка-Полтавка" - Наталка на "ти" до матері, а також вона на "Ви"
до матері.
І. Котляревський «Наталка-Полтавка»: Наталка Не плачте, мамо! Я покоряюсь
вашій волі і для вас за первого жениха, вам угодного, піду замуж; перенесу своє
горе, забуду Петра і не буду ніколи плакати.
Отже, в мене такі висновки, але це тільки ті книги, які мені подобаються, тож я
просто пояснила чого так думала, що у всіх творах класиків присутнє скоріше
звернення на "Ви" до батьків.
Я робила вибірку за принципом, що автор у всіх своїх творах однаково звертається
до батьків, тож будемо рахувати, не кількість творів, а кількість авторів, які
вживають те чи інше звертання до батьків у своїх творах.
В 23 автори використовують звернення на "Ви" до батьків у своїх творах.
В 2 автори (вашої вибірки) + 4 моїєї = 6 звернень на "Ти".
і 2 автори Котляревський і Лепкий використовували звернення на "Ти" і на "Ви" до
батьків у своїх творах.
імхо, є шанси, що переважає звертання на "Ви" до батьків у творах наших класиків.
|
|
Соломія Федушко
Модератор
Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: щаслива
|
|
Цитата: | Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
Цитата: | угу, є вказівка на вік... |
Тоді наступне питання (і в контексті Одаркового допису також).
Чи може бути, що "Ви" не від поваги говориться, а від віку?
І якщо відповідь "так" - то де ж тоді та частка поваги в тому слові? |
Сьогодні в книгарні випадково натрапила на навчально-методичний посібник Марії
Стахів "Український комунікативний етикет" (2008) там говориться, що звертання на
виражає повагу і т.д. А у посібнику Я.Радевича-Винницького "Етикет і культура
спілкування"(2006) є окремий підпункт з назвою "Пошанний займенник Ви". В одній з книг
говорилось, що займенник "Ви" не тільки множину виражає а й повагу. Цікаві книги,
обов'язково прочитаю, коли буду мати достатньо часу.
Мені дуже його подобається ще одна книга "Мова і нація", ще на 1 курсі прочитала,
коли І.Фаріон у нас викладала
До речі, гарна стаття для педагогів Марії Стахів: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VLNU/Ped/2009_25-1/30_Stakhiv...
|
|
Павло Жежнич
Модератор
Повідомлень: 1139
Зареєстрований: 24-11-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Цитата: | Оригінальне повідомлення від Анастасія Кулакова
Якщо я не помиляюсь, то англійською мовою взагалі немає "ви" чи "ти" у зверненні до
особи, а є you, яке в традиціях радянської шкільної програми (а я навчалась саме
тоді), перекладалось скоріше як "ти". А ще у них не вживається та не існує "по
батькові". То англійці тотально одне одного не поважають?))))) |
В англійській мові є слово "ти" - thou. Але воно застаріле. А перекладати "you"
однозначно як "ти" чи "ви" не можна - все залежить від контексту.
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Цитата: |
Оскільки я ніколи не покладаюсь на своє щастя, то ось що я подужала:
...
|
Ну це вже відчувається, що людина зробила шмат роботи
|
|
Соломія Федушко
Модератор
Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: щаслива
|
|
Цитата: | Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
Цитата: |
Оскільки я ніколи не покладаюсь на своє щастя, то ось що я подужала:
...
|
Ну це вже відчувається, що людина зробила шмат роботи |
Отже, можна сказати, що звертання на "Ви" до батьків в давні часи переважало?
|
|
|