Сторінки:
1
..
9
10
11
12
13
..
19 |
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
частина друга...
Лист паперу.
Малювати
Знову дощ
І ту ж кімнату
Згаслу свічку,
Темну ніч
Сльози знову
Пліч-о-пліч...
Закінчити малювати
Розізлитись, розірвати
Той малюнок
Знов почати
Візерунок -
Квіти, щастя.
Теплі руки...
Знов вкрадається
Розлука.
За вікном шепоче
Знову
Інший вітер
Інше слово
«Не забудеться ніколи...»
©2004 Автор: Anna-Asmera
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
АКВАРЕЛЬ, ПАСТЕЛЬ & ВУГЛИК
пензлик,
акварель,
папір
зайчик сонячний,
кімната
треба зовсім небагато
щоб нестримувать напір
талану і дару жити
бризки піднімать, сміятись
бігти щоб блищали пяти
з лісу,
в поле,
в сонце,
в жито...
жити,
.......жити,
..........жити,
.............жити
*
треба просто говорити
як ти любиш це волосся
ці вуста, туге колосся
стану юного, вюнкого
як кохаєш, ту для кого
ти прийшов у світ опівніч
і залишився до ранку...
*
трунок випить до останку
до останньої краплини
на останнім полустанку
цього світу, в цю хвилину
все згадати, все простити
відпустить
раlomu
в Небо...
©2004 Автор: Святослав Синявський
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
PALOMA MIA (для Св.Синявського)
"все згадати, все простити
відпустить раlomu в Небо..."
..................Святослав Синявський
відпустить palomu В НЕБО
в синь, в блакить,
в смарагд-безодню
де із гелію і водню
ватру янголи складають...
відпустить palomu в Поле
в жито...
у полову повінь
світ широкий щастя повен
ти зустрінь його, Голубко...
відпустить palomu в Море
в глибину його дельфінну
загадкову златодзвінну
де кити співають гімни
янголам Води - в - Безодні...
©2004 Автор: Ingvar Olaffson
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
ТЕАТР.ГОДО.
пролог.
Будь-які асоціації з Бекетом
прошу вважати випадковими...
Ти втомивсь стоять на чатах
Годі
в глупу ніч пусту кричати
Годо,
де ти?
Ти - один. Нема в театрі
більш нікого...
Йде вистава. В дзеркалах
шукати годі
відображеннь, крім твого
і тіней Годо.
Більш нічого
не завадить втратить розум
і отримати нагоду
в час нічний зустріти Годо.
Згодом
зБожеВоліємо всі...
епілог.
Прошу не вважати цей текст
проявом сезонного загострення.
©2004 Автор: Святослав Синявський
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
МОЛІННЯ pro ЗАКЛЯТТЯ ( для IO)
це лиш слова, не більше
це лише сни і більш нічого
а біль ще
гострий і такий, що
струни
на друзки поламати ладен
чарівна Мавко, Діво, Ладо,
поглянь на руни,
прочитай закляття
хай спомин-біль
згорить в багатті
і знову зазвучать
цимбали,
і лютні, і віола
д'аморе
скинуть покривало
і море звуків
поллється в ніч
і буде то Початком
Життя Наступного,
Амінь.
©2004 Автор: Святослав Синявський
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
СОН?
солодкий сон, солодкі сни
спочинь, засни...
хай знову сняться
суцвітть весняна повінь
і грона зір і Овен,
що зачепився рогом
за одвірок
і ця забута Богом
дорога Звіра,
що янгола покликав
в поміч...
чарівні сни, чарівнодення
добу химерно поділило
ти спиш і набираєш сили
щоб знов пірнути у щодення
і Світ хоч на дещицю
змінити
і живу водицю
відпити з Джерела Святого
"усе від Бога" -
приймаєш ти на ніч
молитву
і в осяйную тогу
вбираєш Душу
йди, Небого
в серпанок, що
зайнявсь на Сході.
©2004 Автор: Ingvar Olaffson
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Інгваре, все, що ви тут опублікували - і ваші вірші, і вірші пана Святослава - то, на
мій погляд, щось надзвичайне. Дякую Вам!
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
Ви як завжди перебільшуєте
Але то дуже приємно чути.
Дякую,
|
|
Trickster
Новак
Повідомлень: 20
Зареєстрований: 27-10-2003
Місто: Кривий Ріг
Нема на форумі
Настрій: чудовий!
|
|
* * *
До щему дощем у дощечку
Б’ється серце на голці речей
Чорна кава, і попіл з вершечку
Недопалених твоїх грудей.
Ти зникаєш на дні попільнички,
Я знаходжу тебе повсякчас.
За столом догорають дві свічки
І поволі підпалюють нас.
І не жаль мені сонця і світла,
І вина вогняного не жаль
Чорна кава схолола й допита
І спалахує чорним кришталь.
Щось трапляється, щось закінчилось
І у темряві що настає
Ми засяяли, ми засвітились
І залишили всесвіт речей.
|
|
Trickster
Новак
Повідомлень: 20
Зареєстрований: 27-10-2003
Місто: Кривий Ріг
Нема на форумі
Настрій: чудовий!
|
|
* * *
Слів кохання не знайду
Море слів зрадливе...
Вітер випестив цноту
Лагідно, грайливо...
Я сказав, я все сказав
Що на серці зріло,
А любов моя втекла
Як звіря лякливе..
А за мить її в сльозах
Перехожий стрів
Лагідно, грайливо
Взяв її без слів...
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
ВАЛЬС
-------------------------------
Цей дощ затяжний і надовго.
Шурхочуть краплини по вухах
Неквапним англійським бостоном
По вухах, по вухах, по вухах.
На шиї краплини намиста.
Наповнені блиском перлини.
Цей вальс незабутньо краплинний.
Перлини. Перлини. Перлини.
В ефірнім димку органзовім
Біліють молочно-коктельні
Ці плечі нагадують піну
Коктельну, коктельну, коктельну.
Простягую руку назустріч.
В червонім гипюрі долоня
Ляга у довірі зворушній
В долоню, долоню, долоню.
Твою відчуваючи близькість,
Незмога здолати первинне
Падіння таке неминуче
Первинне, первинне, первинне.
В обіймах таких неосяжних
Відносить від берега хвиля
Наш поступ такий далечущий,
Як хвиля, як хвиля, як хвиля.
Ця хвиля назад повертає
Та нас піднімає угору
Твоя лебедина омана
Угору, угору, угору.
Два лебеді: білий та чорний.
Паркет голубий і кохання.
Цей дощ затяжний і надовго
Кохання, кохання, кохання.
--------------------------------
© Copyright: Иннокентий Флик,
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
КОЛЬОРОВИЙ НОКТЮРН
Дивися - ніч така бездонна!
Червоним небом
котить зграю...хмарин
і світиться
Крізь віття паперове
В той час передранковий.
Послухай - тон сріблястий листя,
Мінливий шепіт.
передрання світу... заходиться,
Кладеться на слова
Палітрою барвистих сновидіннь
Мов на черінь
Мелодія жива спіткала ніч
На перехресті...
Хитає вітер терези, легкий
та грається дзвіночком Феншуя
за весняним вікном.
20.05.2004
©2004 Автор: Святослава Лученко
|
|
Asmera
Академік
Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: сяючий
|
|
Просто жити (для С.С.)
"з лісу в поле, в сонце, в жито...
жити, жити, жити, жити"
................Святослав Синявський
Бігти у простори ночі
Зазирнути зорям в очі
Впасти у безодню літа
Шурхотінням вітру "жити!"
Спалахнути на світанку
Розчинитися у ранку,
Сонці, небі, травах й жіті
Подихом єдиним - "жити!"
Бігти босоніж, злітати
Аж на хмари.І зривати
Росяні барвисті квіти
Жити просто.Просто жити
©2004 Автор: Anna-Asmera
Слова відлітають, написане залишається
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
У сміх твій перелита спека мрій
У сміх твій перелита спека мрій,
і ти вже там, задивлений у липи,
що жовтнем зайнялись.
І не спинити
Замруженого в сонце льоту вій.
Та сни тобі уже на покрову
віщують тиху згоду і неспокій.
Там випадуть сніги блакитноокі
На жовту неціловану траву.
І залізниці в сонну каламуть
згорнуть усі втамовані печалі
і, небо підпираючи плечами,
За нами запах липи понесуть.
©2004 Автор: Шмідт
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
Чужий чоловік
Весна і осінь в імені однім
спокутують і сповідають дим
світанків,
Що занурені в небесні
озера.
Перевтіленням твоїм
вддаємось натхненно і за безцінь.
Одежі вбогіть - листя і жалі,
встеляють землю,
І слова землі
Уже тобою втілені у глині.
І облітають почесті малі
Із вуст твоїх.
І ставлять на коліна
Весну і осінь в імені однім.
У твій непевний і напевний дім
Хомваємось від вітру серед ночі
і дослухаємось. І клякнем перед тим,
як він молитву крізь гілляччя точить.
©2004 Автор: Шмідт
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
О ПАННО ВЛАДО...
О панно Владо, панно Владо,
Ви вся - чарівність і принада
Для нас, метеликів нічних,
Що б’ються об ліхтар кохання
А вранці падають в знемозі
Як попіл сірий...
На підлозі зітхання вітру
Вимітає з кімнати рештки.
Рештки Раю,
Що не здійснився...
Панно Владо,
Згадайте наш політ до мрії
І хай щастить Вам,
Хай зоріє
Над Вами Небо Талану...
А я засну
І в снах барвистих
Із грубих слів
Смарагд-намисто
Змайструю Вам...
О панно Владо, панно Владо
Ви вся чарівність і принада
Для душ, що прилетіли
На поклик Вашої Краси.
©2004 Автор: Святослав Синявський
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
Ніч сірого метелика
----------------------------------------------------------
Сірий метелик у зимному світі ожив.
З переполоху і страху – “лиш не на плаху” –
Фосфору краплі на крильцях пухнастих згубив.
В нашому світі усі будуть ситі.
Навіть метелики з їхніми тими ... химерами”
Скліплені очі, світанковим сном оповиті.
“Спасу нема! Де їх стільки понабиралось?”
Хмари із градом ніколи не ніяковіють
(Може й уміють , та совісті геть не зосталось)
- А я сріблястим метеликом в просторі стану
- Слухай, яке ж ти немудре створіння!
Треба ж, мати уміння сліпнути з ночі до рання.
Всі ми злетілися світла шукати, та світло вражає
Тільки у самому сяйві, в погибелі мить,
Враз защемить: “Боже, як всесвіт палає!”
25.08.2001р.
------------------------------------------------------------
© Copyright: Лученко Святослава
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
Біль
І майже витовкти це слово
із мозку...якби ж не боліло.
Ти знаєш, в Африці є острів,
ти уявляєш - справжнє диво!
серед пісків - оаза і великий острів
*щось говорити, тільки б не боліло*
хто там живе? якісь птахи, напевно пави
*де ж ті рятуючі пігулки?*
кричать, дурні великі курки.
*заснути, тільки б не боліло
хребет зламати...тільки б не сама.*
І...майже....витовкти...це слово...
©2004 Автор: Зелінська Наталія
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
САТАНІВ.СИНАГОГА.
Льви золоті на блакитному небі –
Знову знамення...
Знов до бійниці синів споряджай,
Бідний Іцхаку.
Знову розпука, знову молитва, знову надія
Знов синагога – міць і твердиня
Від тугаринів.
Знову Сатанів об’єднує воїв
Бій без пощади
З нами пліч-о-пліч вірмени і руси
Німці і ляхи
Знову розпука, знову молитва, знову надія
Знов синагога – міць і твердиня
Від тугаринів.
©2004 Автор: Святослав Синявський
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
ДИВО-СОН (за мотивами Jelezniak)
в смарагдовій безодні твоїх очей озерах
потоне сум-печаль, прокинеться весна
насуплений хлопчак, вчорашняя дитина
тинейджер з Позняків* почервонівши враз,
вразливий... зрозуміє як ти кохаєш, люба
Його і нас,
............малих
....................і кволих пілігримів...
перед лицем твоїм марніє ритм і рима
рисак моїх надій галопом мчить до шлюбу
любисток на вині – в ночі дороговказ
казкова пісня-мрія, стриножена година
динари на траві у тілі диво-сна
на спомин стос сонетів
............................ і підпис
.....................................“ніби Зеров**”
* Позняки – район Києва на Лівому Березі.
** Микола Зеров – український поет-неокласик.
….Загинув на Соловках в 30-ті роки.
©2004 Автор: Ingvar Olaffson
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
ЛИЦАР КОХАННЯ(для Jena Woodhouse)
Лицарі ночі в зоряних шатах
Коней баских осідлали
Лицарі ночі ордену Діви
Славою Всесвіт квітчають
Лицар Любові, сонцем в шоломі
Путь осяйний покажи нам
Лицар Кохання , ти – наше Дао,
Ти – наше Небо і Вічність.
Лицар Любові в срібній кольчузі -
В темряві світоч надії
Лицар Кохання, ти мій Володар
Я – зброєносець останній...
Лицарю ночі, це не гординя
Бути останнім, хто візьме
В зранені руки Хрестне знамено
І донесе до Фортеці...
©2004 Автор: Ingvar Olaffson
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
БАБИН ЯР.
Моїм братам-і-сестрам-юдеям і на них схожим,
що полягли в численних Ярах України,
Білорусі та Польщі від етнічного українця
Cвятослава Синявського.
“Дорогожичі”* – небо курличе,
Небо з Безодні волає –
“Дітей ховайте. Дні, що пророчив
Батько настали!!!”
“Дітей ховайте”, - собаки лають,
собаки брешуть,
але то правда –
“В Бабинім Яру
нас убивають
і наших діток...”
“Дорогожичі” – небо курличе,
Небо з Безодні волає –
З бронзи ляльки** діточок кличуть -
“Ви нас забули!!!”
- “Ні не забули, доленька злая
нас розділила...”
В Бабиній Яру
Спомин і спокій
В синяві квіток...
“Дорогожичі” – небо курличе,
Небо з Безодні волає –
Крук з потойбіччя над гаєм кигиче
“Яром до Раю...” –
лине і висне над зелен-плаєм.
Тиша у парку...
В Бабинім Яру
В жовтій кульбабі -
Пам’яті Свиток...
* Дорогожичі – вулиця, що веде до Бабиного Яру.
** Пам’ятник дітям, котрі полягли в Яру.
В бронзі зображені
ляльки, що їх залишили діти.
Знаходиться біля станції метро “Дорогожичі”
-----------------------------------------
© Copyright: Svyatoslav Synyavsky
|
|
jaguara
Академік
Повідомлень: 471
Зареєстрований: 6-2-2004
Місто: Польща-Україна
Нема на форумі
Настрій: катастрофічний
|
|
яка прєлєсть! аж настрій поліпшав
...а получаєцця, рибочка ти моя, один сплошной кантєкст. (с) Іздрик
|
|
Asmera
Академік
Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: сяючий
|
|
2 Bis
Суперово!!
Слова відлітають, написане залишається
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
Кухня 1
Відсутність світу, відсутність ідей -
ляпаса дати вчорашнім снам би!
та цей нескуштований навіть день
кращий за поділ себе на ямби.
Відсутність світла, повітря суть -
В легенях - дихать шкідлива звичка.
все, що закінчили і почнуть -
видобування вогню з запальнички.
Цигарка й цигарка - дим тече -
Ще раз цигарка (уже остання)...
Схилитися на неспокійне плече
в чеканні відштовхування, викидання.
І забринить останнім теплом
Осені
тихого щастя мить.
Потім - назад з похилим чолом -
Я вже була там.
Вистачить.
©2004 Автор: Шмідт
|
|
Сторінки:
1
..
9
10
11
12
13
..
19 |