| Сторінки:
1
..
6
7
8
9
10
..
19 |
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
СИЛА
Море та гори,
радість і горе
Плюскіт веселої хвилі
Душенька крає,
серденько хворе
В поніч гукає -
"Де ви щасливі
дні, що минули?"
Жити несила...
Дівчинко ніжна,
Леленько біла
Злоте волосся
Чи'є голубиш?
Лодія срібна
Вчасно поспіла
Той, кого любиш
Вмерти не сміє...
Жити несила
Вмерти несила
©2004 Автор: Ingvar Olaffson
http://www.3muzy.com
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
ТРИ ЛИСТКИ НА ПОРОЗІ(для Ірини)
"Сміються всі. Лиш небо плаче
з маленьким світом на руках."
/////////////////////////////Ірина Пиріг.
Вітер,
вітер...
шелестіння
Заподіяна розлука
Луки,
стежка...
надвидіння
Тіні
тінями
плетіння
І до неба хреснуть руки
Руки,
звуки,
шепотіння...
*
Ми одні
до оковиду
не зустрінути нікого
королі і їхні блазні
в лазні Батька
миють душі
Дужі либонь
лише звиду
Ми одні
у всьому світі.
Ми одні
до оковиду...
**
"Сміються всі. Лиш небо плаче
з маленьким світом на руках."
Кохай її, кохай, Юначе
Вона тонка, прозора наче
з ефіру зіткана,
та все ж
вона жива,
жагою повна
по вінця, милий, по віки
Візьми її в політ,
У Всесвіт
Оцьому світу навпаки...
©2004 Автор: Ingvar Olaffson
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
ЛИСТ
Я - записувач снів,
невловимих як ртуть,
ефемерних створіннь потойбіччя
Я - один із Синів,
що із Слова ростуть
і хрестами стоять на узбіччі
на узбіччі світів
перехресті думок,
що каміння життям надихають
видно хтось захотів
щоб із Гір мій струмок
покотився, співаючи гаєм.
Хають Світ, гають час
срібні мешканці дна
в очеретяних пастках-юдолях
розпинаючи нас
вип'ють чашу сповна
і запишуть кривавицю-долю
в дивну Книгу Казок
від яких стилий дух
запалає у сутінках синіх
ти візьми образок
Світоч зір не потух
ти візьми, не забудь його, сину
Я втомився, прощай
недописаний лист
збережи для дітей і онуків
передай їм свій хист
пити зоряний чай
і з ефіру породжувать звуки
©2004 Автор: Ingvar Olaffson
|
|
|
Asmera
Академік
Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: сяючий
|
|
Озветься ніч безсонна горем,
Наврочить пам’ять по журбі
Незнаний сон запахне морем,
Піснями вітру вдалині.
Долоні рук простягнуть зорі,
Мов кличучи у небуття.
І янгол сірий поцілунком
Заведе в п’ятий кут життя.
Нема цій силі протидії
Нема розради й вороття
Покладе скорені надії
До монументу нежиття,
Сховає зламанії крила,
Ходить навчиться по землі
Та, що живе на хмарах,
Та, що танцює на хвилях
Та, що всміхалась сонцю,
Та, що співала з вітром
Та, що тепер примара
Буде мучитись в тернах
Битись в тенетах, як всі
Слова відлітають, написане залишається
|
|
|
Остап_М.
Академік
Повідомлень: 425
Зареєстрований: 26-3-2004
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: так собі
|
|
Оголошення:
23 квітня в театрі Леся Курбаса, в рамках проекту "Тиждень молодіжних
субкультур" відбудеться літературних вечір. Мають бути Дереш та Гончар!!!
Остап_М.
|
|
|
Captivitas
Почесний Академік
Повідомлень: 1193
Зареєстрований: 15-9-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: біфуркаційний
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач Остап_М.
Оголошення:
23 квітня в театрі Леся Курбаса, в рамках проекту "Тиждень молодіжних
субкультур" відбудеться літературних вечір. Мають бути Дереш та Гончар!!!
|
Для таких повідомлень є рубрика "Афіша". Тоді їх побачать усі. 
Наша країна не настільки велика, щоби в ній розминутись(с) С.Жадан
|
|
|
Остап_М.
Академік
Повідомлень: 425
Зареєстрований: 26-3-2004
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: так собі
|
|
2 Captivitas:
Дякую, просто думав, що ті хто пише вірші сюди, тут і побачать це оголошення...
Буду мати на увазі 
Остап_М.
|
|
|
Гелена
Новак
Повідомлень: 12
Зареєстрований: 17-4-2004
Місто: К.
Нема на форумі
Настрій: щем_у_серці
|
|
Я також хочу вставити своїх 5 копійок. Отже, вірш-іграшка:
Жодна будівля
У нашому місті
Не може підперти неба...
Жодна будівля
У нашому місті...
Не може – ну і не треба!
Окрім бізнес-центрів
І всіх монументів
У нас ще церкви і костьоли.
Злетіть намагаються
За небо хапаються
Але не впіймають ніколи.
Чортяка сміється
До неба все пнеться
І хмарочоси будує.
А Бог брови супить
І хмари їжачить
І радше за все сумує.
Янголики плачуть
Дощ-крапельки скачуть
Під кутом до асфальту.
Стрибнімо до хмари!
Останні нездари!
Бруківці залишимо пальта...
Ми мокрі й брудні
Бо ми молоді
Ми можемо небо тримати!
Метелики влітку
Часом напідпитку
Хмаринку у змозі дістати...
Але щоб навчитися
небо тримати!
Спочатку повинні
як слід малювати!
Для цього ми мусимо
вчитись кохати!
Пояснення (голос з-за хмар): Одне одного...
Хлопчиків і дівчаток.
Ми – неботриманти!
Атлантки й атланти.
|
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
Гостро ця сторінка відчула відсутність Наталки, стала пустою та маложиттєво.
Але я навіть не про то.
Зараз починаю перечитувати звіт сера Ланселота про його пошуки Грааля, і у мене
склався такий роковий настрій, навіть не знаю чому.
Хочу вивчити мову свічок,
І розплющити нею повіки твої,
Хочу звити з волосся твого, мов з ниток,
Наше дерево в скронях землі.
Пливи, пливи….
І розтікайся річкою в мені
І огортай собою моє тіло
І дихай так
Як вітер навесні
Щоб в мені все здригалося та мліло.
І подих твій
Роздмухує
Троянди вій.
Та слухає
Мелодії
під ритм сердець,
постав її
як плин води кілець.
Щоб було чути
Волосся на щоці
Щоб дощ ішов
Струмками по лиці
Для нас.
Для нас.
Для нас….
Люби українське!
 |
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Класно
|
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
І мені подобається, особливо під мелодію - а ще собі звуків науявляв...
А от чому рок - не знаю.
Люби українське!
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
Назаре, дуже гарне!!!!
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Bis
Дописувач
Повідомлень: 79
Зареєстрований: 2-11-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: Злий
|
|
А мені більше сподобався віршик Гелени... 
\"...писАть, как и пИсать нужно когда уже не можешь...\" М.М. Жванецький
|
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач Bis
А мені більше сподобався віршик Гелени... |
Це тому, що : "Чортяка сміється
До неба все пнеться..." ?
Насправді Гелена намалювала сама цілий світ, я ж просто "писав з натури"
Побільше б таких світів.
Люби українське!
|
|
|
Гелена
Новак
Повідомлень: 12
Зареєстрований: 17-4-2004
Місто: К.
Нема на форумі
Настрій: щем_у_серці
|
|
дякую... приємно.
насправді в мене досить сумний світ. але створити інший все якось часу не
вистачить
Опівночі замовкнуло й померло тихо небо
Заклякло в дикім холоді й закрило очі
Давно вже навіть не болюче, не щемке –
Глухоніме, обмежене, старе й до того всього мертве
І я – шматок, одірваний від хмар-овечок,
Зігрітих сонцем бабиного золотого літа
Невже я мушу також тихо помирати
Вдивляючись в оту безмежную статичну сірість?
Й хворіти на смертельний недуг саме тут
На карнавалі й балагані земних масок
Серед цього потворного суцільного блюзнірства,
Де кожний – клоун, хоча й з цілком поважним виглядом
Бомбіни вигинають стегна у воєнних штанях
Танцюють у сріблястих черевиках – потішають публіку
На перехресті спинений товстун під ніс бурмоче
Пузатий, лисий, вічно невдоволений Директор Цирку
І лиш вгорі на фоні сірої статичності
Нервово вітер смикає обідране гілляччя
Тріпочуться на ньому одиноко кольорові стрічки –
То залишки мізерії буття й земного карнавалу
.............................................................................
А небо – сиве кладовище наших мрій –
То голуби, яких довірливо ми випустили з кліток
|
|
|
Bis
Дописувач
Повідомлень: 79
Зареєстрований: 2-11-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: Злий
|
|
Як тут сумно стало...
Я намилю мотузочок.
В зашморг шию впхаю...
Хай милується кохана,
Як я "зависаю"...
\"...писАть, как и пИсать нужно когда уже не можешь...\" М.М. Жванецький
|
|
|
Гелена
Новак
Повідомлень: 12
Зареєстрований: 17-4-2004
Місто: К.
Нема на форумі
Настрій: щем_у_серці
|
|
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Напиши мені колискову -
Де поділись прості слова?
Чи любов, як чужа розмова
Вік недовгий свій дожива?
Наспівай мені колискову
Між сріблястих німих дзеркал,
Хай веселкою грає знову
Благородний сумний опал.
Голос твій - як шовкові пута,
Прохолодою пестить ніч,
Ти - єдине правдиве чудо,
Що призначене лиш мені.
Твої очі - гірські тумани,
Певно, згуба моя - вони...
На губах твоїх гірко тане
Ще непізнаний смак вини.
Плаче свічка і віск медовий
Огортає зів’ялий стан...
Заспівай мені колискову,
Бо вже сон на порозі став.
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Мій інквізиторе лукавий,
Ти знову входиш, як мара,
І відблиск зрадженої слави
Осіннім листям догора.
Чужі дощі батожать душу,
Твої слова шматують плоть...
А ти, до біса незворушний,
Говориш: "Панцир мій - Господь".
Це твій Господь такий холодний?
Бо мій завжди любов’ю грів...
А свист розбійницький безодні,
Гартує крицю ланцюгів.
І ось я, забрана в кайдани,
Дивлюсь на тебе, судіє...
Сьогодні мій останній ранок,
Життя без мене - це твоє.
Покірно сплачено всі штрафи
Читає вирок оркестрант,
І вже моє аутодафе
Тріпоче крилами костра.
|
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
Ура!!!!!!!
Шо тут казати ?
Люби українське!
|
|
|
Andriy_ts
Новак
Повідомлень: 25
Зареєстрований: 30-4-2004
Місто: наданий час в Києві
Нема на форумі
Настрій: Мінливий і дуже
|
|
Люди мені ніколи не було так добре.Стільки віршів. Я також пишу вірші, але боюсь
показувать їх людям, боюсь що не зрозуміють. Скажіть, що мені робити.
Таких як ми не розуміють...
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Мені перший вірш Наталки дуже сподобався. Другий чомусь значно меньше.
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач Andriy_ts
Люди мені ніколи не було так добре. Стільки віршів. Я також пишу вірші, але боюсь
показувать їх людям, боюсь що не зрозуміють. Скажіть, що мені робити. |
Не боятися. Я серйозно. Якщо вже дуже переймаєтеся, кинути їх хоча б сюди під іншим
ніком, а потім відсторонено читати коментарі - певну відстороненість будете
відчувати і ви. Але тільки не бійтеся. Люди
все зрозуміють! Боже, світові так бракує чистоти... А що, як ваші вірші чудові - а ми
про це ніколи не дізнаємося?
| Цитата: | Першим відправив користувач Nazar
Ура!!!!!!!
Шо тут казати ? |
Дякую. : 
| Цитата: | Першим відправив користувач Olexiy
Мені перший вірш Наталки дуже сподобався. Другий чомусь значно меньше.
|
Мабуть, це через настрій другого вірша, бо і перший, і другий присвячено одній
особі.
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
Милый друг, иль ты…
"Милый друг, иль ты не видишь…"
………………………….Владимир Соловьев
Милий друже, ти ж бо бачиш,
Що усе, що златом сяє
Тільки відблиск надто тьмяний
Від незримого очима...
Милий друже, ти ж бо чуєш,
Що усе те громозвучне
Тільки відгук надто тихий
Від того, що серце слушить...
Милий друже, ти ж бо знаєш,
Що усе що світом зветься
Тільки чари ілюзорні
Від того, в чім дух існує...
©2004 Автор: Ingvar Olaffson
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
Ріки, наче оксамити...
Ріки, наче оксамити,
теплу землю огорнули.
Ті небесні сталактити
вечір навпіл перетнули.
Задивилось небо в воду –
і обидва неба гарні.
Каравани йдуть зі сходу.
А зима – в краї полярні
переносить речі власні
і примружує повіки...
Йдуть дощі, такі контрастні.
Оксамитові. Як ріки.
©2004 Автор: Iрина Пирiг
|
|
|
| Сторінки:
1
..
6
7
8
9
10
..
19 |
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
